- турнікет
- [турн'іке/т]
-та, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
турнікет — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
турнікет — а, ч. 1) Пристрій у вигляді перехрещених площин, що обертаються; встановлюється при вході в приміщення деяких установ, на стадіони, станції і т. ін. для пропускання відвідувачів, пасажирів по одному, по черзі. 2) Інструмент, яким затискують… … Український тлумачний словник
РУССКИЙ УКАЗАТЕЛЬ СТАТЕЙ — Абант Άβας Danaus Абанты Άβαντες Абарис Άβαρις Абдера Abdera Абдулонома Абдул Abdulonymus Абелла Abella Абеллинум Abellinum Абеона Abeona Абидос или Абид… … Реальный словарь классических древностей